Zbigniew Herbert

моя пречиста бабуся
у довгій і вузькій сукні
що застебнута
на безліч
гудзиків
як орхідея
як архіпелаг
як сузір’я…

моя пресвятая бабушка
в длинном и узком платье
застёгнутом
на бесчисленное множество
пуговиц
как орхидея
как архипелаг
как созвездие…

Іди туди куди йшли вони до темного краю
за золотим руном небуття останньою нагородою…

Иди туда куда шли они к тёмному краю
за золотым руном небытия твоей последней наградой…