Adam Zagajewski

Ввечері йшов я в місті чужому
вулицею, що ймення не мала,
дедалі глибше й глибше у чужість
густої весни, по камінню сходів…

Вечером в чуждом городе шёл я
улицей, что не имела названья.
В инаковость глубже я погружался,
в гущу весны, по камням ступеней…

Пробуй воспеть искалеченный мир.
Помни о длинных июньских днях
и землянике – каплях вина розе…

Спробуй оспівувати скалічений світ.
Пам’ятай про довгі червневі дні
і про суниці, краплі вина розе…

Люди не прагнуть свободи. У давнину
Цього не знав ти – ти, який намагався вічно
Бути бунтівником, долаючи несміливість…

Люди не стремятся к свободе. В прошлом
Этого ты не знал – ты, пытавшийся вечно
Быть бунтовщиком, застенчивость преодолевая.
Людям нужно сухое и нагретое место…