نبيلة معن

І вона, злетівши, сказала так із небес спокус:
“Закохався, нещасний? Ну звісно, це магія очей.
І страждаєш, і заходишся плачем, наче збожеволів ти…”

І промовила я: “Нумо, віршами говори про мене!
Чи, ти думаєш, може, що вірші не підходять мені?
Відповів він: “О, не поспішай, золоте безумство моє!
Не підганяй, скорботи не збільшуй ти у мені…

И сказала она, в небеса воспарив, искушенья полна:
“Ты влюблён ли, несчастный? Ведь такова эта магия глаз.
Поражённый безумьем, страдаешь ты, плача не сдержав?”..