І вона, злетівши, сказала так із небес спокус:
“Закохався, нещасний? Ну звісно, це магія очей.
І страждаєш, і заходишся плачем, наче збожеволів ти…”
Відповів я: “Серце моє розтеклося потоками сліз,
І розкрилися вії – і цим вони зрадили мене.
Ти не дорікай мені і пробач мене –
Адже все пройде.
Я у цих очей назавжди в полоні, їх заручник я,
Світлом спалахнуть, скажуть: “Буде так!” – то і стане так.
Не побачу світу я – окрім того, що дозволять вони мені.
Ти не дорікай мені і пробач мене…”
2025.01.06