松尾 芭蕉

Трава улітку.
Снилася воїнам слава…
Що ж – ось руїни.

Летняя трава.
Снилась воинам слава…
Что ж – вот руины.

Ах, соловейку!
На рисовий пиріжок
Це хто тут насрав?!

Тишу серед скель
Наскрізь пронизав дзвінкий
Пересвист цикад.

Таких місць нема –
Щоб, придивившись, квітку
Я не побачив.

Нету таких мест,
Где, присмотревшись, цветка
Я не увижу.

Помре цикада.
Але і в останню мить
Буде співати.