Дала страждання йому,
хоча так сильно
дати хотіла щастя.
Він взяв його
бережно – так беруть
щастя. Удень
тримає його на серці,
спить із ним уночі
і любить його, як мене.
Більше, ніж я,
гідно воно кохання,
більш чисте воно та вірне.
Дивлюся, як його він несе,
як згинається
більш і більш
під вагою цією спина.
Дивлюся крізь очі, повні сліз.
Як несе він страждання,
що я йому дала,
хоча так сильно
дати хотіла щастя.
2026.04.29
Оригінал (авторка – Анна Свирщиньська):
Patrzę przez oczy zalane łzami
Dałam mu cierpienie,
chociaż tak bardzo
chciałam dać szczęście.
A on wziął je
delikatnie, jak się bierze
szczęście. W dzień
trzyma je na sercu,
śpi z nim w nocy,
kocha je tak jak mnie.
Ono jest bardziej niż ja
godne miłości,
bardziej czyste i wierne.
Patrzę, jak je niesie,
plecy
zginają się coraz bardziej
pod ciężarem,
patrzę przez oczy zalane łzami.
Jak niesie cierpienie,
które mu dałam,
chociaż tak bardzo
chciałam dać szczęście.