Я — оптимист.
Не из породы шашлычных барашков,
что визжат, взгляд от костра отводя упорно…
Юлій Таўбін
Из поэмы “Таврида” (З паэмы “Таўрыда”)
Над Венецией месяц-дюк —
И богатым свет, и убогим.
Вот открылся небесный люк —
И любви открыты дороги!..
З циклу “Смерть” (З нізкі “Смерць”)
Коли я помиратиму
І ставатиму виснажливим тілом…
А я хочу, щоб це було не скоро, тому
Я тепер хочу жити, жити, –
жити життям, одному мені зрозумілим,
Життям, яке належить тільки мені одному…