Твоє ім’я пишу я на корі тополі,
Моє ім’я напишеш ти ціпком у пилу,
І після першого дощу моє – зітреться,
Твоє ж – легко читає кожен, хто іде повз.
Твоє ім’я усім повторюю, хто поруч,
Моє – чи шепнеш ти хоч водам у криниці?
Під ліхтарями ніч безсонна все кружляє –
Вона нагадує про тебе. Я забута.
Подарував троянду, що цвіте недовго, –
Вона у книзі під подушкою моєю.
Я вазу золоту тобі подарувала –
Не дбав про неї, поки ти її не втратив.
Що любиш, ти мені казав – та чи це правда?
Коханий мій, чому, чому ти не приходиш?
2025.04.06
Оригінал (автори – Ассі і Мансур ар-Рахбані):