Якщо я мав би два серця – легко прожив би з одним я,
Інше б залишив конати від тортур любові до тебе,
Але одне в мене серце, й воно у полоні пристрасті,
І не тішить життя його, й смерть не підходить ближче.
Так горобець завмирає, затиснутий у долоні:
Від жаху він майже загинув – та дитина з ним грає,
І в неї немає розуму, щоб змилуватися над птахом,
І в горобця сил немає, щоби крила звільнити.
2024-06-02
Оригінал (автор – Кайс ібн аль-Мулаввах, він же Маджнун):
لو كانَ لي قلبان لعشت بواحدٍ
وأفردتُ قلباً في هواكَ يُعذَّبُ
لكنَّ لي قلباً تّمَلكَهُ الهَوى
لا العَيشُ يحلُو لَهُ ولا الموتُ يَقْرَبُ
كَعُصفُورةٍ في كفِّ طفلٍ يُهِينُها
تُعَانِي عَذابَ المَوتِ والطِفلُ يلعبُ
فلا الطفل ذو عقلٍ يرِقُّ لِحالِها
ولا الطّيرُ مَطلُوقُ الجنَاحَينِ فيذهبُ
Переклад російською:
Если б имел два сердца я – легко бы прожил с одним,
Другое оставил бы – мучаться от пыток любви к тебе,
Но сердце только одно у меня, и страсти подчинено,
И равно не радует жизнь его, и не близится смерть.
И равно не радует жизнь его, и не близится смерть.
Так замирает воробушек, в детской ладони зажат:
Объят он агонией ужаса – а с ним играют шутя,
И нет у ребёнка разума, чтобы птенца пожалеть,
И нету сил у воробушка, чтоб крылья освободить.