О коханий мій Сулеймане, заспівай та налий вина,
Та рукою своєю вмілою спрагу мою втамуй.
Якщо і вислизне келих – мені в руки свій передай:
Ми до ранку разом з тобою, і зім’ята білизна чужа.
Не дивися ти за вікно, хай горлає там муедзін, –
Будь же втіхою тут, свою чашу ти в мене влий.
Ти не шкодуй вина та не стримуй пристрасть свою:
Візьми, Сулеймане, мене, ну ж бо нарешті їби!
2024.05.18
Оригінал (автор – Абу Нувас):
ياسُلَيْمانُ غَنّني ، ومِنَ الرّاحِ فاسْـقِـني
فإذا دَارَتِ الزّجـاجَـةُ خُـذْها ، وعاطِني
ما تَرَى الصّبْحَ قَدْ بَدا في إزارٍ متَبَّنِ
عاطِـني كأسَ سَـلْوَة ٍ عَنْ أذانِ المؤذِّنِ
اسْقِـني الخمْرَ جهْرَةً وألْـِطني ، وأزْنني
Переклад російською:
* * *
Милый мой Сулейман, спой и плесни мне вина,
Умелой своей рукой жажду мою утоли.
Выскользнет если бокал – мне в руки свой передай:
Вместе мы до утра, и смято чужое бельё.
Нет, не смотри за окно, пускай муэдзин там орёт, –
Будь утешением здесь, излей свою чашу в меня.
Ты вина не жалей и не таи свою страсть:
Возьми меня, Сулейман, ну же, давай еби!