Сонце пристрасті, сонце любові опромінило душі –
І засяяли під ним серця, і наповнились світлом.
І закоханість отака бажаніша і миліша,
Ніж усе, що може сказати розумна якась людина.
О, кохання пана мого, благаю – не відвертайся,
Не покинь мене – адже зникне з життя уся насолода!
І немає того, хто здатний серце своє почути,
Поки любов перед ним віч-на-віч не постане.
2025.08.13
Оригінал (автор – Ібн Арабі):