Поспішаймо любити людей вони відходять так швидко
залишаться після них черевики і телефон замовклий
тільки те що неважливо плентається як корова
найважливіше так швидко що відбувається раптом
потім тиша звичайна тому і зовсім нестерпна
як чистота що з розпачу родилася просто
коли ми думаємо про когось залишаючися без нього
Не будь певен що маєш час адже впевненість хитка
вона забирає чутливість в нас як і кожне щастя
вона приходить водночас наче пафос та гумор
немов дві пристрасті що все ж за одну слабші
так швидко звідси йдуть як дрізд замовкає у липні
як звук трохи незручний або уклін формальний
щоб бачити по-справжньому заплющують очі
хоча більший ризик народитись аніж померти
ми любимо все ще надто мало і завжди надто пізно
Раз і назавжди напиши про це не пиши надто часто
і будеш тоді як дельфін лагідний ти і сильний
Поспішаймо любити людей вони відходять так швидко
і ті що не йдуть від нас теж не завжди повернуться
і ніколи не знаєш коли про любов говориш
чи перша буде останньою чи остання першою
2026.05.01
Оригинал (автор – Ян Твардовськи):
Śpieszmy się
Śpieszmy się kochać ludzi tak szybko odchodzą
zostaną po nich buty i telefon głuchy
tylko to co nieważne jak krowa się wlecze
najważniejsze tak prędkie że nagle się staje
potem cisza normalna więc całkiem nieznośna
jak czystość urodzona najprościej z rozpaczy
kiedy myślimy o kimś zostając bez niego
Nie bądź pewny że czas masz bo pewność niepewna
zabiera nam wrażliwość tak jak każde szczęście
przychodzi jednocześnie jak patos i humor
jak dwie namiętności wciąż słabsze od jednej
tak szybko stąd odchodzą jak drozd milkną w lipcu
jak dźwięk trochę niezgrabny lub jak suchy ukłon
żeby widzieć naprawdę zamykają oczy
chociaż większym ryzykiem rodzić się niż umrzeć
kochamy wciąż za mało i stale za późno
Nie pisz o tym zbyt często lecz pisz raz na zawsze
a będziesz tak jak delfin łagodny i mocny
Śpieszmy się kochać ludzi tak szybko odchodzą
i ci co nie odchodzą nie zawsze powrócą
i nigdy nie wiadomo mówiąc o miłości
czy pierwsza jest ostatnia czy ostatnia pierwsza