О, письменник і живописець, ти таким намалюй нам
Елегантний Єгипет, яким йому бути належить,
Бо насправді Єгипет – безлічі епох оповідання,
Прочитай же початок часу у стародавній книзі.
Адже сцена він, на якій розіграла доля спектаклі:
Тут у юності часів – Юсуфа-Праведника знамення,
І поспішна втеча Співрозмовника Бога – коли вогонь помітив,
І притулок Діві Мар’ям у годину утиску і нестатку,
І царів загибель: пішли так Міна, Хосров, Олександр-Дворогий,
Потім цезарі, потім халіф Умар – істину від брехні відрізняв він…
А держави на сцені цій не зруйнувались, але сховались
За завісою прозорою, за безважним покривом часу.
Ось прикрасилась оаза моя, свої вбрання показала,
Як почула, що ваші вершники, каравани ваші в дорозі, –
Мовби діва прекрасна серед старих із Риму,
Що зраділа, почувши звістку про візит патріарха.
Сміх води у оазі цій, і акації, і мімози,
Оплесками і шелестами гілки гостей зустрічають.
Навесні її відвідайте, і підійде вона швидко
До караванів ваших – так стомлений до свого поспішає кохання.
Зупиніться там, щоб дивились на вас очі її нарцисів,
Щоб зашарілися, побачивши вас, щоки її анемонів.
2026.05.11
Примітки:
– Юсуф-Праведник – пророк Йосип, що був у Єгипті від рабства до того, як став одним із найвпливовіших людей у державі.
– Співрозмовник Бога – пророк Мойсей, що бачив неопалену купину і втік із Єгипту після вбивства єгиптянина.
– Міна (Менес) – фараон, який заснував I династію.
– Хосров II Парвіз – шахіншах, який захопив Єгипет.
– Олександр-Дворогий – Македонський (зображався на монетах з рогами барана, що символізують його божественне походження від Зевса-Аммона).
– Халіф Умар ібн аль-Хаттаб – іменувався “Розрізняючий (істину і брехню)” (Аль-Фарук), другий із Праведних халіфів.
– Діва прекрасна серед старих з Риму – мається на увазі вічна юність Єгипту, яка потім порівнюється з оазою (чесно кажучи, насправді з садом, але в українській мові сад – чоловічого роду; ну не називати ж “оранжереєю”…)
Оригінал (автор – Ахмед Шаукі):