Нехай йдуть роки, як хочуть вони, – відпусти, не чіпляйся за них ти,
І який би вирок не винесла доля – природу душі не змінити.
І кошмарам тим, що прийдуть уночі, ти сміливо дивися у вічі,
А земні трагедії ніц не зникнуть – завжди існують у світі.
Перед жахом, що б’є тебе батогом, не відступай, не схиляйся –
Будь і вірним собі, і твердим, і прямим, непохитним ти залишайся.
Якщо розумієш, що у тобі недоліків забагато,
І що краще було б від інших людей хоч якось їх приховати, –
Великодушність покриє їх, а ще і внутрішній спокій:
Якщо будеш щедрим, то вад твоїх ніхто й не згадає потім.
Не чекай ти ласки від ворогів, не хились перед ними ганебно,
Щоб не чути їх зловтішний сміх, не знеславитися перед небом.
На милосердя ніколи, знай, не здатні негідні люди:
У вогні для спраглих нема води, то ж її і не буде.
І не турбуйся про гроші дарма – їх від цього більше не стане,
А якщо уникнеш ти суєти – так потім прийде і достаток.
І не скорбота, й не радість твої не будуть тривати вічно,
І не злиденна бідність не буде, й не година провітла,
Але якщо у серці своєму це ти ладен прийняти,
То рівним правителю всіх країн можеш себе вважати.
Якщо у двір спускається смерть, то даремні усі благання:
Бо ані від неба, ані від землі вже не буде порятування:
І скільки би не створив Аллах зористого й синього ширу,
Нема куди подітися, бо смертний зіходить вирок.
Будь незворушним, дивлячись вслід низці днів, що минають:
Спокійна гідність на світі є, ліків від смерті – немає.
2025.01.02
