Мандрівнику, що йде в моря,
Машу тобі рукою.
Попутний вітер забере
Слова мої з собою.
Та як же я боюся вітрів –
І навіть повівання!
І серце, і душа мої –
З тобою до вертання.
Коли на палубу зійдеш,
Не бійся: сльози ллються,
Вони – довколишня вода,
І в борт тихенько б’ються.
І ти мене не забувай,
Коли довкола хвилі:
Тріпоче серце в висоті –
Не вітер у вітрилі.
Коханий, най як птичий пух
Твій шлях наймирно ляже,
А ти пиши мені, пиши –
Душа тобі підкаже.
Повернення чекаю я
На березі пологім
(О так, о так!)…
…Якщо загинеш в морі ти –
Й мені туди дорога.
2026.01.09