Іноді таке враження, ніби ти у лісі, і стовбури мохом там поросли,
Нікого довкола, сонця ніби немає, й жодного сліду ти не залишиш,
І не докричатися, не доплакатися, клич не клич, як востаннє,
Але спохоплюєшся: ну що за нісенітницю несу, до чого тут раптом ліс,
Ліс — це майже будинок, підтримає він, чудовими травами він колише,
Зелений, щедрий, чого там тільки нема, та немає, нема…
̶г̶у̶б̶и̶ ̶с̶т̶и̶с̶н̶и̶ ̶щ̶і̶л̶ь̶н̶і̶ш̶е̶ ̶б̶і̶ж̶и̶-̶н̶о̶ ̶̶̶в̶і̶д̶ ̶р̶и̶м̶и̶
Добре, іноді таке враження, ніби ти — солоної води посеред, то ж бо тобто ніде,
Нікого навколо, і тільки сонце, відбиваючись, випалює очі,
І не докричатися, не доплакатися, клич не клич, як востаннє,
Але схаменешся: воно же море, стихія рідна, що граючи, притисне тебе до грудей,
Похитає на хвилях, і сльози змиє, ридати тут смішно, та ти уже й не хочеш,
І плісне сріблястою рибою, дарунком дорогоцінним, та немає, нема…
̶г̶о̶л̶о̶в̶у̶ ̶в̶ ̶п̶л̶е̶ч̶і̶ ̶в̶т̶я̶г̶н̶и̶ ̶б̶і̶ж̶и̶-̶н̶о̶ ̶̶̶в̶і̶д̶ ̶р̶и̶м̶и̶
Добре, добре, гаразд, я взагалі не про те, тому що іноді ніби в одиночній камері ти,
Нікого навколо, і пліснявою, сечею та штукатуркою так смердить повітря,
І не докричатися, не доплакатися, клич не клич, як востаннє,
У цьому випадку б’єш себе по щоках: нумо, припини порожніх емоцій потік,
Ану подивися, чи можна плечем двері вибити, чи підкоп зробити,
Або охоронцю шию зламати — й на волю, та немає, нема…
̶д̶о̶ ̶к̶р̶о̶в̶і̶ ̶я̶з̶и̶к̶ ̶п̶р̶и̶к̶у̶с̶и̶ ̶б̶і̶ж̶и̶-̶н̶о̶ ̶̶̶в̶і̶д̶ ̶р̶и̶м̶и̶
І опиняєшся там, звідки взагалі — вже ніяк — неможливо втекти,
Де й справді немає нікого, лише речовини неясної безпросвітна сірість,
І не докричатися, не доплакатися, клич не клич, як востаннє,
У черепній коробці затиснута, свинцевим полоном сама собі стала ти,
Тільки плями пливуть перед очима — це слова, слова, і немає сили,
І немає сліз — під віками ніби пісок, і немає, безнадійно нема…
̶н̶а̶в̶і̶т̶ь̶ ̶я̶к̶щ̶о̶ ̶з̶ ̶р̶о̶з̶м̶а̶х̶у̶ ̶ч̶е̶р̶е̶п̶ ̶р̶о̶з̶б̶и̶т̶и̶ ̶н̶а̶в̶і̶т̶ь̶ ̶я̶к̶щ̶о̶ ̶к̶р̶о̶к̶ ̶з̶ ̶в̶и̶с̶о̶к̶о̶г̶о̶ ̶д̶а̶х̶у̶ ̶н̶а̶в̶і̶т̶ь̶ ̶я̶к̶щ̶о̶ ̶с̶т̶а̶л̶ь̶ ̶х̶о̶л̶о̶д̶н̶у̶ ̶д̶о̶ ̶с̶к̶р̶о̶н̶і̶ ̶н̶а̶в̶і̶т̶ь̶ ̶я̶к̶щ̶о̶ ̶а̶л̶е̶ ̶ц̶е̶ ̶в̶с̶е̶ ̶н̶е̶в̶а̶ж̶л̶и̶в̶о̶ ̶н̶е̶ ̶в̶т̶е̶ч̶е̶ш̶ ̶н̶е̶ ̶в̶т̶е̶ч̶е̶ш̶ ̶в̶і̶д̶ ̶р̶и̶м̶и̶
2025.06.16