Квіточка біла – як вона зветься?
Вітер летить – тільки де він, де він?
Істину скажуть – хто ж її скаже?
Дуже цікаво оце мені!
Новий світанок постукав в двері – і обізвалося серце.
Очі повільно розплющую – і ось вже день почався!
А небо, небо – як високо!
Народжуємося – над нами блакить.
Дорогою вдалечінь біжу
І радісну пісню пою!
Птах зацвірінькав – а як він зветься?
Хмарки навзаході – яка гарніше?
Справи важливі – які, які же?
Дуже цікаво оце мені!
Промінь від місяця на дверях – і теплий вогник в серці.
Очі повільно заплющую – які я сни побачу?
А небо, небо – як далеко!
І хтось народився, і хтось живе.
І радість раптом обійняла –
Ось так, до сльози із очей!
І птах, і квітка, й світло, і вітер –
Народжуємося – над нами блакить.
І ось я знов починаю шлях:
Я сам та ще трошки хуцпи!
2025.01.16
Оригінал (авторка – Мейко Хайгоу):