З усіх мовчань більш за все люблю мовчання твоє:
Воно прекрасне, милостиве,
До серця горнеться сторінкою вірша
Без слів – як дерево узимку без листя.
Мовчання і любов.
Люблю тебе я тихо-тихо, це тайна моя,
Від тебе в серці моєму світла все більш,
І ще, і ще…
Із посмішок усіх найдорожчая – твоя,
Що ніжним сміхом проростає,
Як рідкісний дорогоцінний медоцвіт,
Торкнеться серця він, тендітний і м’який, –
И це кохання сміх.
Люблю тебе я тихо-тихо, це тайна моя,
Від тебе в серці моєму світла все більш,
І ще, і ще…
Сльозинка твоя найдорожча із усіх –
Не звинувачує нікого:
Вона світла, і скоро висохне вона,
Від серця до серця путь її – привіт-прощай –
І це сльозинка мрій.
Люблю тебе я тихо-тихо, це тайна моя,
Від тебе в серці моєму світла все більш,
І ще, і ще…
2025.08.30
Оригінал (авторка – Тельма Елігон-Роуз):