Риба у нього в руках золота,
Руки його золоті,
Та темна шкіра на сильних оцих руках –
Поки дійшов до тихої бухти,
Де зміг спокійно закинути сіті,
Сонце обпалило в чужих краях.
Риба у нього в руках золота,
Руки його золоті,
Але в очах у нього темніє біда –
Там запеклося все те, що бачив:
Кров і попіл, стогін і хрипи.
Змити це – не зможе вся океанська вода.
Риба у нього в руках золота,
Серце його золоте.
Риба зникне, змахнувши хвостом, у глибині.
Він розповів би дружині про диво,
Він прочитав би онукам казку –
Та їх нема, і не буде, й тільки луска в човні.
2026.01.11