Так, донечко моя, кажу: повір мені,
Що після цього вже не буде більш війни.
В ім’я усіх танкістів, що жар боїв пройшли,
Де пил та піт обличчя їхні обняли,
В ім’я всіх моряків, які входили до портів, –
Від хвиль та солі сльози їх були густі, –
Так, донечко моя, кажу: повір мені,
Що після цього вже не буде більш війни.
В ім’я тих льотчиків, що билися у полум’ї, в імлі,
І пострілом ракетним спалені були.
В ім’я десантників, що серед плюмбійних небес,
Неначе ангела, побачили тебе, –
Так, донечко моя, кажу: повір мені,
Що після цього вже не буде більш війни.
В ім’я артилеристів, бо вогняні їх стовпи
Тримали фронт, і кожен знав: “Не відступить”,
В ім’я тих санітарів, що на межі своїх сил
Переливали кров, щоб врятувати всіх, –
Так, донечко моя, кажу: повір мені,
Що після цього вже не буде більш війни.
В ім’я зв’язківців – голос їх жах ночі розривав,
В ім’я усіх, у всіх військах, хто воював,
В ім’я усіх батьків, які пішли в страшні бої,
Щоб повернутися до донечок своїх, –
Так, донечко моя, кажу: повір мені,
Що після цього вже не буде більш війни.
2025.06.22
(Текст цієї пісні був написаний Хаїмом Хефером в 1973 році під час війни Судного дня.
Автор у це справді вірив. Перекладачка не вірить. Але перекладає…)