Ти втілення тих снів, що збутись не змогли!
Ти втіха для душі розбитої землі!
Ти устояв серед кромішної біди
В тобі Махса, в тобі Ніка́ – вже назавжди.
Іране мій!
Чимало крові лютий кат проллє.
Іране мій!
Заручником тут кожен з нас стає.
Ми маєм йти,
Бо сльози ночі нині – ураган!
Зі мною ти!
Іране – знову станеш Іран!
У краю, де належить чоловікам вся влада,
(Жінка, життя, свобода)
За право бути жінкою – вистояти змогла ти.
(Жінка, життя, свобода)
Вірю в твоє покоління, в завтра твоє –
(Жінка, життя, свобода)
Світанок волі перше світло своє проллє.
До завтрашнього дня у темряві шлях вказала ти,
Хоч були тисячі ударів – все ж таки не впала ти!
Не можна просто споглядати – без захоплення тобою,
Без шанування вас усіх – хто і легенда, і герої!
Махса Джина Аміні, 22-річна іранка курдського походження, була заарештована «Патрулем з дотримання релігійних звичаїв» іранської поліції за відмову носити хіджаб і померла 16 вересня 2022 року в тегеранській лікарні після жорстокого побиття (імовірно через внутрішньомозковий крововилив або інсульт внаслідок травм голови). Смерть Махси призвела до серії протестів і започаткувала глобальний рух «Жінка, життя, свобода».
Ніка Шакарамі, 16-річна іранка, 20 вересня 2022 року під час іранських протестів 2022 року, що послідували за смертю Махси Аміні, була викрадена, піддана тортурам і сексуальному насильству агентами Корпусу вартових ісламської революції, після чого вбита. Її тіло було впізнано сім’єю, але іранська влада забрала тіло і поховала його таємно – у спробі уникнути подальших протестів.
2026.04.21
Оригінал (автор – Раха Етемаді):