А мене прозвали – Вогняна гора, Судна, Згубна або Проклята.
Я гора, я горю, почалось це колись, взагалі до чого тут дати,
І струмує полум’я, ллється воно, нічиєй не підвладна я волі,
І розпечена, переплавляю себе, це горять мої серце та доля,
І течуть потоки крові моєї, випалюють скелі багряні,
І палають блискавки у небесах – це мій біль і це мої рани,
Відотчая хмари – попіл і дим, і вершина – сива і гола,
Проливаюся я коханням таким, що не бачу нічого навколо,
Я горю цією гіркотою, вогнем, жагой, пристрастю – вгору, настрічу…
…Кажеш ти, що війна і руйнується світ?
Я не впевнена, що помічу.
2025.08.26