а що ось це за тінь повзе та ти голову задери
там по небу риба летить смугастими помахуючи пливцями
летить вона чому бо про кохання здатна так говорить
а ти чому мовчиш ну так й ти мовчиш про те ж саме
а що он там у траві блищить та це уламочок скла
знає що не потрібен він і страшно йому до ознобу
крізь сльози він про кохання блищить сльоза його зі срібла
по лінії напруги йде скол як не сяяти тут ну спробуй
а що там горить-полум’яніє сонечко бач горить
темні плями це згасле вугілля інше усе вогні там
вона про кохання горить і вигорить й не в змозі більш повторить
залишиться тільки сухий хітин й павукова петлею нитка
скрізь у світі про кохання йдеться та хіба же від того легше
уламок ранить крила обпалять від чорної тіні німію
чи то каторжани чи бурлаки кодолою в кров стерті плечі
мовчу і не зміниться ніц нічого якщо сказати посмію
2025.09.06